|
|
Що таке
стаття 5?
Рішення:
12 вересня ц.р. НАТО ухвалило рішення, яке полягало у тому, що у разі,
якщо буде доведено, що терористичний напад на Сполучені Штати Америки
був здійснений з-за кордону, він розглядатиметься як той, що підпадає
під дію статті 5 Вашингтонського договору.
Це перше посилання на статтю 5 за весь період існування Альянсу.
Стаття 5 Вашингтонського
договору
Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох із них
у Європі чи у Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх;
i, відповідно, вони домовляються, що у разі здійснення такого нападу
кожна з них, реалізуючи своє законне право на індивідуальну чи колективну
самооборону, підтверджене Статтею 51 Статуту Організації Об’єднаних
Націй, надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу,
i одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі
дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної
сили, з метою відновлення i збереження безпеки у Північноатлантичному
регіоні.
Про кожний такий збройний напад i про всі заходи, вжиті у зв’язку
з ним, буде негайно повідомлено Раду Безпеки ООН. Такі заходи будуть
припинені після того, як Рада Безпеки вживе заходів, необхідних для
відновлення та підтримання міжнародного миру та безпеки.
Стратегічна концепція НАТО визнає ризики, що походять від тероризму.
Що означає
стаття 5?
Стаття 5 це основа принципу, на якому ґрунтується Організація Північноатлантичного
договору. Вона гарантує, що у разі, якщо одна з країн членів стане жертвою
збройного нападу, кожний член Альянсу окремо і усі вони разом вважатимуть
цей акт насильства збройним нападом на них усіх та вживуть заходи, які
вважатимуть необхідними, щоб допомогти стороні, яка зазнала нападу.
У цьому полягає принцип колективної оборони.
Стаття 5 та
терористичні акти у Сполучених Штатах Америки:
Сполучені Штати Америки стали об’єктом жорстоких терористичних нападів.
США негайно провели консультації з іншими країнами членами Альянсу.
Країни члени Альянсу визнали, що США стали об’єктом збройного нападу.
Таким чином, країни члени Альянсу погодилися, що у разі, якщо буде доведено,
що терористичний напад на Сполучені Штати Америки був здійснений з-за
кордону, він розглядатиметься як той, що підпадає під дію статті 5.
Відповідно, Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон поінформував Генерального
секретаря ООН стосовно ухвалення Альянсом такого рішення.
Таким чином, країни члени Альянсу послалися на статтю 5, хоча не було
визначено напевне, що цей напад на Сполучені Штати Америки був здійснений
з-за кордону. Якщо це буде доведено, кожна країна - член НАТО розглядатиме
можливості надання допомоги постраждалій стороні. На практиці, члени
Альянсу проводитимуть консультації з цього питання. Будь-яка колективна
дія має ухвалюватися Північноатлантичною радою. Сполучені Штати Америки
також мають право вжити необхідні заходи індивідуально відповідно до
прав та обов'язків, закріплених у Статуті ООН.
Країни члени Альянсу можуть надати будь-яку допомогу, яку вважатимуть
необхідною, у відповідь на ситуацію, що склалася. Це необов'язково військова
допомога і вона визначатиметься виходячи з матеріальних ресурсів кожної
країни. Кожна країна член індивідуально визначатиме обсяги свого внеску
і проводитиме консультації з іншими країнами, пам’ятаючи, що кінцевою
метою є "відновлення та збереження безпеки у Північноатлантичному
регіоні".
Посилаючись на статтю 5, країни члени Альянсу продемонстрували свою
солідарність з народом Сполучених Штатів Америки та у найсуворіший спосіб
засудили терористичні акти, скоєні у США 11 вересня ц.р.
Якщо будуть виконані умови, необхідні для застосування статті 5, країни
члени НАТО вирішуватимуть, яким чином допомогти Сполученим Штатам Америки.
(Безумовно, багато з країн членів НАТО запропонували США термінову допомогу).
Кожна країна член зобов’язана допомогти Сполученим Штатам Америки індивідуально
чи спільно з іншими країнами членами щодо запровадження таких дій, які
вона вважатиме необхідними. Кожна країна член Альянсу має право індивідуально
визначати, які саме дії вона вважає необхідними за конкретних обставин.
НАТО не розпочинатиме жодної колективної операції перш, ніж будуть
проведені подальші консультації та відповідні рішення не будуть ухвалені
Північноатлантичною радою.
|
