Протиракетна оборона
Історія розвитку
У Стратегічній концепції НАТО 1999 року визнається необхідність протиракетної оборони для протидії загрозам застосування ядерної, біологічної і хімічної (ЯБХ) зброї.
У Стратегічній концепції НАТО 1999 року визнається необхідність протиракетної оборони для протидії загрозам застосування ядерної, біологічної і хімічної (ЯБХ) зброї.
У Концеції зазначено:”Необхідно продовжувати вдосконалення оборонних можливостей Альянсу від ризиків і потенційних загроз з боку розповсюдження ЯБХ зброї та засобів її доставки, зокрема, роботу над створенням системи протиракетної оборони. Метою цього буде подальше зменшення оперативної вразливості збройних сил НАТО при збереженні їх гнучкості і ефективності попри присутність, загрозу або застосування ЯБХ озброєнь”.
У травні 2001 року НАТО ініціювала виконання двох паралельних техніко-економічних обґрунтувань майбутньої системи ТПО Альянсу. Роботу виконували дві групи на чолі з Lockheed-Martin Missiles and Fire Control (Локхід-Мартін системи управління ракетами і вогнем) та Science Applications International Corporation (SAIC) (Міжнародна корпорація прикладної науки).
НАТО об’єднала технічні варіанти, запропоновані в двох обґрунтуваннях і відповідно до військових потреб виробила ряд технічних вимог до майбутньої архітектури ТПО.
На Стамбульському саміті 2004 року глави держав і урядів надали доручення прискорити роботу над тактичною обороною від балістичних ракет.
У березні 2006 року Альянс ухвалив створення Організації з менеджменту програми під егідою CNAD і у вересні 2006 року уклав перший великий контракт на розвиток ключового компоненту системи – засобу НАТО з менеджменту, управління, командування, зв’язку і розвідки поля бою.
Це дає НАТО можливість досягти попередньої оперативної готовності в 2010 році.
На Празькому саміті 2002 року союзники по Альянсу вирішили ініціювати техніко-економічне обґрунтування протиракетної оборони НАТО з метою захисту території, збройних сил і населених пунктів Альянсу від усього спектра ракетних загроз.
НАТО уклала контракт на виконання техніко-економічного обґрунтування з трансатлантичним промисловим консорціумом на чолі з Lockheed-Martin Missiles and Fire Control та Science Applications International Cooperation (SAIC) на початку 2004 року.
Робота була виконана багатонаціональною групою представників трансатлантичної промисловості у співпраці з НАТО. Результати обґрунтування у квітні 2006 року були ухвалені Нарадою національних керівників у галузі озброєнь. Обґрунтування містить технічні і оперативні варіанти засобів протиракетної оборони Альянсу, які забезпечують технічну основу для політичного і військового обговорення необхідності таких засобів.
Спільно з Росією, під егідою Ради НАТО-Росія, були проведені три командно-штабних навчання ТПО – в 2004, 2005 і 2006 роках. Треті навчання стали прелюдією до перших практичних польових навчань, які попередньо заплановані на осінь 2007 року.