НАТО і кампанія 2003 року проти Іраку

НАТО як організація не брала ніякої участі у прийнятті рішення ні про кампанію, ні про спосіб її проведення. У відповідь на прохання Туреччини від лютого 2004 року про надання їй допомоги відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору, Альянс здійснив ряд запобіжних заходів оборонного характеру з метою захистити Туреччину у разі виникнення потенційної загрози її території або населенню.

21 травня 2003 року Альянс також погодився надати підтримку Польщі, яка є членом НАТО, у виконанні нею ролі провідної країни в одному із секторів багатонаціональних стабілізаційних сил в Іраку.

Що це означає на практиці?

У відповідь на прохання Туреччини НАТО надіслала літаки спостереження і систему протиракетної оборони в період з лютого по квітень 2003 року на допомогу цій країні у разі нападу на її територію або населення.

З вересня 2003 року Польща офіційно перебрала на себе командування багатонаціональною дивізією „Центральний південь” в Іраку. НАТО не має ніякої постійної присутності в Іраку, але надає різноманітну підтримку Польщі. Це допомога в генеруванні збройних сил, зв’язок, тилове забезпечення і перевезення.

Історія розвитку цієї політики

Допомога Туреччині і підтримка Польщі з боку НАТО надавались у відповідь на прохання цих країн; вони є виразом зобов'язання Альянсу щодо безпеки своїх членів і політики надання своїх активів і досвіду там і тоді, коли вони потрібні.

Які органи НАТО відіграють головну роль у втіленні цієї політики?

Рішення про підтримку Туреччини було прийняте Комітетом оборонного планування НАТО (DPC), а допомога Польщі в керівництві частиною багатонаціональних стабілізаційних сил була санкціонована Північноатлантичною радою.