Індивідуальні плани дій Партнерства

Ці плани розробляються на дворічній основі і мають об'єднати усі різноманітні механізми співпраці, за допомогою яких країна-партнер взаємодіє з Альянсом, зосереджуючи увагу на підтримці реформаторських зусиль цих країн.

Що це означає на практиці?

В ІПДП мають бути чітко визначені завдання і пріоритети співпраці країни-партнера, він також має забезпечити відповідність цим пріоритетам різноманітних механізмів, які застосовуються. НАТО надаватиме специфічні, пристосовані до потреб цієї країни, поради щодо завдань реформ. Інтегрованою частиною процесу ІПДП може бути інтенсифікований політичний діалог з відповідної проблематики.

ІПДП також полегшує координацію двосторонньої допомоги, яку надають окремі країни – члени Альянсу і партнери, а також допомагає координувати зусилля з іншими відповідними міжнародними інституціями.

Завдання діляться на чотири загальні категорії: питання політики і безпеки; оборона, безпека і військові справи; громадська інформація; наука і довкілля; планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру; адміністративні питання, питання захисту і охорони та питання ресурсів.

Історія розвитку

29 жовтня 2004 року Грузія стала першою країною, яка узгодила з НАТО свій ІПДП, Азербайджан зробив це 27 травня 2005 року, Вірменія – 16 грудня 2005 року, Казахстан – 31 січня 2006 року, а Молдова – 19 травня 2006 року. На початку 2008 року  дві балканські країни, Боснія та Герцеговина та Чорногорія, почали спільно з НАТО розробляти  Індивідуальні плани дій Партнерства (ІПДП).