Eng. / Fr.
Ru. / Ukr.

Рада євроатлантичного партнерства

Рада євроатлантичного партнерства (РЄАП) об’єднує 49 країн держав НАТО і країн-партнерів. У процесі діалогу і консультацій з питань політики і безпеки.

РЄАП є загальною політичною структурою, у межах якої розвивається співпраця між НАТО і країнами-партнерами, а також двосторонні відносини між НАТО і окремими країнами-партнерами, що беруть участь у програмі “Партнерство заради миру”.

Якими є повноваження, завдання і відповідальність РЄАП?

Окрім короткострокових консультацій, у РЄАП з питань політики і безпеки відбуваються і довгострокові консультації та розвивається співпраця у багатьох галузях.

Серед цих галузей, зокрема, можна назвати такі: операції з підтримання миру та врегулювання кризових ситуацій; регіональні питання; контроль над озброєннями та питання розповсюдження зброї масового знищення; міжнародний тероризм; питання оборони, такі як планування, формування бюджету, політика і стратегія; планування на випадок надзвичайних ситуацій та забезпечення готовності до реагування на катастрофи; співпраця у галузі озброєнь; ядерна безпека; цивільно-військова координація управління повітряним рухом; та наукова співпраця.

Хто бере участь у роботі РЄАП?

РЄАП складається з 26 країн-членів НАТО і 24 країн-партнерів

Як працює РЄАП?

Більшість країн-партнерів мають свої дипломатичні місії у штаб-квартирі у Брюсселі, що допомагає забезпечувати постійний зв’язок і дає можливість проводити консультації, коли в цьому виникає потреба.

Засідання РЄАП проводяться щомісяця на рівні послів, щорічно на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони і начальників штабів, а також час від часу на рівні саміту.

З 2005 року проводяться засідання на вищому рівні нового Форуму безпеки РЄАП для обговорення важливих питань безпеки та вироблення спільних рішень у відповідних галузях.>

Далі….

Історія розвитку РЄАП

У 1997 році було прийнято рішення створити РЄАП, що відповідало прагненню НАТО продовжити розвиток досягнень Ради північноатлантичного співробітництва (створеної в 1991 році) і потребі у створенні форуму для вдосконалення і поглиблення партнерських зв’язків.

Новий форум мав відповідати потребам дедалі складніших партнерських відносин з країнами-партнерами, що розвивалися у межах програми “Партнерство заради миру” та в контексті миротворчої операції в Боснії і Герцеговині, де з 1996 року військові контингенти з 14 країн-партнерів виконували місію пліч-о-пліч з колегами країн Альянсу.