Вдосконалення оперативних можливостей НАТО

Ці заходи спрямовані на забезпечення Альянсу здатністю виконувати свої поточні і майбутні оперативні зобов'язання і боротися з такими загрозами, як тероризм і розповсюдження зброї масового знищення.

Це набуває особливої важливості в міру того, як Альянс береться за виконання нових місій у віддалених місцях, таких як Афганістан. Ці нові місії потребують таких збройних сил, які здатні діяти на більших відстанях, добиратись туди швидше, залишатись на театрі операції довше і при цьому виконувати найбільш складні операції у разі необхідності.

Що це означає на практиці?

Альянс переглядає процес свого оборонного і оперативного планування і виконує ряд проектів, які були ініційовані на Празькому саміті 2002 року. Він створив Сили реагування НАТО високого рівня готовності і спростив свою командну структуру. Продовжується робота над Системою наземного спостереження Альянсу, захистом від зброї масового знищення і тактичною протиракетною обороною.

Далі...

Історія розвитку

На квітневому, 1999 року, саміті у Вашингтоні глави держав і урядів НАТО ухвалили Ініціативу з посилення обороноздатності (DCI) та Ініціативу з боротьби проти зброї масового знищення. В DCI вказано 58 основних недоліків, виявлених після повітряної кампанії НАТО в Косові 1999 року.

На Празькому саміті 2002 року DCI була посилена. НАТО ухвалила потрійний підхід до вдосконалення своїх оборонних можливостей – ініціювання Празьких зобов'язань щодо обороноздатності, створення Сил реагування НАТО і спрощення військової командної структури. Вона також ухвалила Військову концепцію оборони від тероризму та ініціювала виконання техніко-економічного обґрунтування протиракетної оборони.

Які органи НАТО відіграють головну роль?

Комітет оборонного аналізу НАТО відповідає за спрощення процесу оборонного планування в Альянсі, яке має допомогти трансформувати військові сили і засоби Альянсу. Командування ОЗС НАТО з питань трансформації (ACT) відповідає за трансформацію військових сил і засобів НАТО.