Новорічне звернення Генерального секретаря НАТО 2001 рік увійде в історію як рік, коли загроза тероризму досягла нового, небаченого донині рівня. Шокуючі події 11 вересня ц.р. назавжди закарбувалися у нашій пам'яті. Проте якими болючими не були б ці події, вони не підірвуть нашої впевненості у майбутньому, тому що ми маємо унікальну та дорогоцінну перевагу: нашу солідарність. Найочевиднішим проявом нашої солідарності стало ухвалення Альянсом рішення визнати напади проти Сполучених Штатів Америки атакою проти усіх членів Альянсу. Це рішення доводить той факт, що фундаментальний зв’язок між двома континентами та між усіма 19 країнами -- членами Альянсу міцний, як ніколи. І ця солідарність не обмежується лише країнами -- членами НАТО. Усі наші країни-партнери -- держави з усієї Європи та Центральної Азії -- підтримали нас, засудивши терористичні акти та запевнивши щодо свого наміру активізувати зусилля у боротьбі зі злом тероризму. Об’єднавши континенти та різні релігії, народилася нова коаліція -- коаліція миру. Ця унікальна коаліція вже багато чого досягла. Вона завдала вирішального удару проти терористичної мережі Аль-Каїди на території Афганістану і нині надає цій країні змогу розпочати все спочатку. Наша боротьба з тероризмом буде тривалою та складною місією. Ми вже виявили свою рішучість витіснити бич тероризму за межі наших суспільств. Ми сповнені рішучості зробити ХХІ століття кращим, зробити його ерою, коли усі країни розвиватимуться разом, а не в ізоляції, коли історичні розбіжності поступляться місцем спільним цілям, і коли дедалі більша кількість людей зможе скористатися перевагами, які несе з собою мир, демократія та терпимість. Засідання міністрів оборони: зміцнення потенціалу для реагування на нові загрози Обговорення, що проходили 18 - 19 грудня ц.р. у рамках другої низки засідань міністрів оборони країн -- членів НАТО, які проводилися з часу здійснення терористичних актів проти США 11 вересня ц.р., точилися переважно навколо таких питань, як боротьба з тероризмом та шляхи адаптації військового потенціалу країн -- членів НАТО до нових загроз. Також вивчалися можливості раціоналізації діяльності миротворчих контингентів на Балканах та обговорювався новий поштовх у відносинах між НАТО та Росією. Протягом цих двох днів міністри оборони проводили засідання у різних форматах з метою обговорення цих та інших ключових питань на політичному порядку денному Альянсу. Спочатку 18 грудня ц.р. вони зустрілися у рамках Комітету оборонного планування -- найвищого органу НАТО, що опікується питаннями інтегрованої військової структури, та Групи ядерного планування -- основного органу НАТО, який ухвалює рішення з питань ядерної політики. Вони знову підтвердили той факт, що згідно з положеннями оборонної доктрини, Альянс покладається на обмежені за чисельністю ядерні сили. Вони також проаналізували успіх, досягнутий щодо втілення цілей з питань розвитку сил та з широкого кола інших питань, окреслених Ініціативою оборонних можливостей Альянсу. Вони обговорили додаткові зусилля, яких необхідно докласти, щоб розвинути військові сили, краще спроможні здійснювати розгортання, та подолати ризики, які походять від поширення ядерної, хімічної та біологічної зброї, а також засобів їх доставки до цілі, відзначивши певні недоліки, властиві більшості країн -- членів Альянсу в цьому плані. Під час прес-конференції лорд Робертсон чітко заявив: "якщо ми прагнемо гарантувати безпеку населень наших країн, ми потребуємо додаткових ресурсів для потреб безпеки й оборони. Крім того, необхідно досягти збалансованості наших оборонних програм. Те, що хочуть донести сьогодні міністри оборони країн -- членів НАТО, проста істина: оборона не може коштувати дешево." Пізніше міністри оборони зустрілися у форматі Північноатлантичної ради (ПАР), засідання якої відкрив брифінг міністра оборони США Дональда Рамсфелда, присвячений ситуації в Афганістані та нинішній операції, спрямованій на знищення терористичної мережі Аль-Каїда. Щодо нинішньої ситуації у галузі безпеки, підсумовуючи, міністр оборони США зазначив, що ми маємо підготуватися до різноманітних непропорційних загроз і завжди "бути готовими до непередбачуваних ситуацій". Програма засідань на рівні міністрів оборони включала також офіційний обід, під час якого обговорювалися відносини Росія -- НАТО, ситуація на Балканах, Ініціатива оборонних можливостей НАТО та власне Європейська система безпеки та оборони (ЄСБО) поряд із питаннями протиракетної оборони та заявою Сполучених Штатів Америки, зробленою 13 грудня ц.р., стосовно виходу із Договору про ПРО. ПАР продовжила своє засідання по обіді, щоб обговорити переважно перспективи раціоналізації миротворчих сил на Балканах. Нині тривають дослідження можливостей переходу до регіонального підходу стосовно діяльності військ під проводом НАТО у Боснії та Герцеговині та Косовому з метою оптимізації її ефективності. Потім міністри оборони обговорили розвиток відносин між Росією та НАТО під час зустрічі зі своїм російським колегою Сергієм Івановим, яка проходила під егідою Постійної спільної ради Росія -- НАТО, відзначивши рішення щодо поглиблення співпраці, ухвалене під час засідань на рівні міністрів закордонних справ 6 -7 грудня ц.р. До того ж відбувся обмін листами з приводу відкриття у Москві Військової місії зв’язку НАТО та планів проведення у лютому 2002 року конференції за участю представників Росії та НАТО з питань ролі військових сил у боротьбі з тероризмом. 19 грудня ц.р. міністри оборони країн -- членів НАТО зустрілися зі своїм українським колегою міністром оборони України генералом Шкідченком. Основним питанням на порядку денному зустрічі став процес запровадження в Україні оборонної реформи, що нині триває. Вони також оголосили про заплановану конференцію Аспенського інституту, присвячену відносинам України з НАТО, яка має відбутися 3 - 4 березня 2002 року у Берліні. Під час засідання Ради євро-атлантичного партнерства (РЄАП) на рівні міністрів оборони, яке відбулось пізніше того ж дня, обговорювалися три основних питання, а саме: поліпшення співпраці та потенціалу реагування на такі загрози, як тероризм, та інші нетрадиційні ризики, практичне співробітництво за програмою "Партнерство заради миру" та схвалення міністерських настанов щодо Процесу планування та огляду сил на 2002 рік. Лорд Робертсон знову підтвердив важливе значення РЄАП, зазначивши, що вона "є і має надалі залишатися основоположним стрижнем світової антитерористичної коаліції". Лорд Робертсон у Румунії 13 грудня ц.р. у рамках турне до країн-претендентів на вступ до НАТО лорд Робертсон відвідав Бухарест, Румунія. Під час візиту він зустрівся з Президентом Іоном Ілієску, прем'єр-міністром Адріаном Нестасе та урядовцями країни. Генеральний секретар також зустрівся з парламентарями та представниками громадськості з метою обговорення прогресу, якого досягла Румунія, щоб відповідати стандартам, висунутим для набуття членства в НАТО. Дотепер з дев'яти країн -- учасниць Плану отримання членства в НАТО, лорд Робертсон спромігся відвідати чотири, а інші п’ять відвідає у 2002 році. Запрошення щодо вступу до НАТО будуть зроблені під час Празького саміту НАТО у листопаді 2002 року. Візит прем'єр-міністра Латвії "Вступ до НАТО -- велике політичне завдання" -- заявив прем'єр-міністр Латвії пан Андріс Берзіниш під час спільної з лордом Робертсоном прес-конференції. Для Латвії це один із трьох пріоритетів у галузі зовнішньої політики поряд із членством країни у ЄС та розвитком добросусідських відносин з усіма країнами, -- додав він. Прем'єр-міністр Берзіниш прибув до штаб-квартири НАТО 14 грудня ц.р., щоб зустрітися з лордом Робертсоном. Під час прес-конференції лорд Робертсон наголосив, що події 11 вересня знову підтвердили важливість процесу розширення НАТО в інтересах безпеки та стабільності у євро-атлантичному регіоні. Лорд Робертсон відвідає Ригу на початку наступного року, де зустрінеться з чільними представниками Латвії з політичних, економічних та військових питань, щоб проаналізувати успіх, якого досягла країна, щоб відповідати критеріям, висунутим для набуття членства в НАТО.