Засідання міністрів закордонних справ країн -- членів НАТО: початок нових відносин з Росією "Сьогодні ми взяли на себе зобов’язання щодо розвитку нових відносин між країнами -- членами НАТО та Росією... Ми вирішили надати нового імпульсу та змісту нашому партнерству, маючи на меті створення нової ради як органу, у рамках якого країни -- члени НАТО та Росія могли б разом визначити та втілити можливості спільних дій у форматі 20". Таким був один з основних висновків, зроблених у ході засідання Постійної спільної ради Росія -- НАТО на рівні міністрів закордонних справ, яке проходило 7 грудня ц.р. У майбутньому розглядатимуться шляхи розробки "ефективних механізмів проведення консультацій, співпраці, вироблення спільних рішень та координації / запровадження спільних дій" з метою досягнення результатів до травня 2002 року, коли НАТО проводитиме наступні засідання на рівні міністрів закордонних справ у Рейк’явіку. Зустріч міністрів закордонних справ країн -- членів НАТО з російським колегою Ігорем Івановим стала центральною подією дводенних засідань, які проходили 6 - 7 грудня 2001 року. Питання міжнародного тероризму, який відіграв роль каталізатора тісніших відносин між Росією та НАТО, стало одним із центральних під час обговорень. Це була перша зустріч міністрів закордонних справ з часу здійснення терористичних актів 11 вересня 2001 року. Міністри скористалися цією нагодою, щоб знову підтвердити готовність НАТО адаптуватися до нових викликів, які походять від тероризму, приділяючи особливу увагу запобіганню терористичним актам, збору розвідувальних даних та обміну інформацією, а також визнали необхідність зміцнення військового потенціалу, необхідного для протистояння цим новим загрозам. Вони також зазначили, що НАТО готове боротися з тероризмом так довго, як це буде необхідно, і з цією метою зміцнюватиме свій потенціал, а також продовжуватиме розвивати свої відносини з країнами-партнерами, щоб подолати ці виклики і для цього до Празького саміту 2002 року розробить "низку заходів Альянсу". Під час прес-конференції 6 грудня ц.р. держсекретар США Колін Пауелл наголосив, що НАТО із самого першого дня відігравало провідну роль з питань боротьби з тероризмом і високо оцінив допомогу та численні пропозиції щодо підтримки з боку союзників США по НАТО. Міністри також обговорили ситуацію на Балканах та взяли участь у спільному засіданні НАТО -- ЄС, яке відбулося 6 грудня у приміщенні Юстуса Ліпсіуса, Європейська рада, Брюссель, де переговори точилися навколо тероризму, а також успіху, досягнутого у співробітництві між НАТО та ЄС на території колишньої Югославської Республіки Македонії (1). Протягом цих двох днів, міністри закордонних справ країн -- членів НАТО також зустрілися зі своїм українським колегою Анатолієм Зленком та міністрами закордонних справ 27 країн -- нечленів НАТО, які входять до Ради євро-атлантичного партнерства. Вони оцінили успіх, досягнутий до цього часу, та привітали рішення наступного року здійснити Всеосяжний перегляд партнерства. Подовження терміну операції "Янтарна лисиця" НАТО погодилося надати повноважень стосовно подовження терміну операції "Янтарна лисиця" на території колишньої Югославської Республіки Македонії (1) до 26 березня 2002 року. Це рішення було ухвалене 7 грудня ц.р. після отримання офіційного звернення Президента Трайковського, у якому він просив продовжити операцію після завершення її нинішнього трьохмісячного мандату. Операція "Янтарна лисиця" розпочалася 27 вересня ц.р. і мала завершитися 26 грудня 2001 року. Термін її запровадження було вирішено подовжити ще на три місяці. Прем'єр-міністр Словаччини у штаб-квартирі НАТО 10 грудня ц.р. прем'єр-міністр Словаччини пан Мікулаш Дзуринда зустрівся з лордом Робертсоном. Цей візит відбувся через майже місяць після того, як 5 листопада ц.р. Генеральний секретар НАТО відвідав Братиславу. Під час спільної з прем'єр-міністром Дзуриндою прес-конференції лорд Робертсон повідомив, що вони обговорили чимало питань, які впливають на ситуацію у євро-атлантичному регіоні та у світі загалом, зокрема, тероризм та зусилля, спрямовані на знищення терористичних організацій, успіх діяльності на Балканах, майбутнє відносин НАТО з Росією та процес розширення Альянсу. Лорд Робертсон зазначив, що рішення стосовно вступу до НАТО нових членів виходить за рамки суто військових міркувань таких, як реструктуризація оборонного комплексу та модернізація збройних сил, і нині охоплюватиме також такі критерії, як прийняття системи цінностей, що ґрунтується на відданості демократії, верховенстві права, повазі до національних меншин та добросусідських відносинах. Пан Дзуринда знову підтвердив, що вступ до НАТО є пріоритетом для його країни та скористався цією нагодою, щоб наголосити, що Словацька Республіка робить усе можливе, щоб досягти відповідності стандартам, висунутим для набуття членства в Альянсі. Оголошення про майбутні засідання міністрів оборони 18 - 19 грудня 2001 року проходитимуть засідання міністрів оборони 19 країн -- членів НАТО. Вони зустрінуться, щоб обговорити перебіг подій у галузях, пов’язаних із НАТО, хоча найвагомішим питанням на порядку денному їх зустрічі буде міжнародна антитерористична операція, яка нині триває. Вони також зосередять увагу на питаннях адаптації військового потенціалу країн -- членів НАТО до нових загроз шляхом запровадження Ініціативи оборонних можливостей Альянсу. До того ж вони обміняються думками стосовно протиракетної оборони та обговорять відносини між НАТО та ЄС, процеси розширення, заходи партнерства, які запроваджує НАТО, відносини з Росією, Україною та країнами -- учасницями Середземноморського діалогу. 18 грудня ц.р. міністри оборони зустрінуться у форматі найвищого політичного органу НАТО -- Північноатлантичної ради, Комітету оборонного планування -- основного органу НАТО, що опікується усіма питаннями, пов'язаними з інтегрованою військовою структурою НАТО, та Групи ядерного планування -- основного органу Альянсу, що ухвалює рішення з питань ядерної політики. Того ж самого дня вони зустрінуться зі своїм російським колегою у рамках Постійної спільної ради Росія -- НАТО. 19 грудня ц.р. міністри оборони країн -- членів НАТО зустрінуться зі своїм українським колегою у рамках Комісії Україна -- НАТО та згодом з міністрами країн-партнерів у рамках Ради євро-атлантичного партнерства (РЄАП). До РЄАП входять 19 країн -- членів НАТО та 27 країн-партнерів. Конверсія військових баз у Південно-Східній Європі Економічний директорат Політичного управління штаб-квартири НАТО започаткував конкретні програми конверсії військових баз для їх використання у цивільних цілях. Складне питання перебудови військових баз є ще болючішим для країн Південно-Східної Європи, де відбуваються фундаментальні економічні та політичні перетворення. Однак Румунія, Болгарія, Хорватія та Союзна Республіка Югославія висловили зацікавленість долучитися до цих програм. Наприклад, Румунія визначила чотири бази для проведення пілотних проектів. Серед них -- колишня військово-повітряна база Фундулея, розташована неподалік від Бухареста, на основі якої буде створений реабілітаційний центр для безпритульних неповнолітніх з наркотичною залежністю. Іншим прикладом є колишній військово-повітряний об’єкт Мангалія, розташований неподалік від чорноморського узбережжя, який буде перетворений на багатофункціональний центр для офіцерів зі спортивним комплексом, туристичною службою та житловими будинками. Розпочалася робота і з Румунією, а щодо Хорватії, там робота розпочнеться, коли будуть узгоджені плани; Союзна Республіка Югославія також розглядає можливість співпраці у цій галузі. Цей процес триває незважаючи на різноманітні проблеми, що виникають від бази до бази, від країни до країни, але завдяки обміну думками та набутим досвідом можна багато чого навчитися. До того ж НАТО має змогу звернутися до широкої спільноти фахівців із проханням щодо надання допомоги, а також координує надходження фінансової підтримки у рамках Пакту стабільності. Нині свою зацікавленість стосовно співпраці з НАТО висловили такі організації, як Банк розвитку Ради Європи, Європейський інвестиційний банк та Європейський банк реконструкції та розвиту. Туреччина визнає конституційну назву -- Республіка Македонія.