Пропозиції щодо тісніших стосунків між НАТО й Росією 21-23 листопада ц. р. Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон відвідав Росію з метою визначення нового рівня партнерства з Росією та вивчення шляхів розвитку цих відносин. Під час зустрічей з президентом Путіним та вищими урядовцями було відзначено потребу у відвертому обговоренні, щоб визначити додаткові напрями співпраці та започаткувати механізм розвитку потенційно зміцнених зв’язків. Терористичні напади 11 вересня пришвидшили перегляд відносин між НАТО й Росією. Зараз розглядається можливість активізувати співпрацю, аби відповісти на нові виклики у сфері безпеки. Йдеться, окрім тероризму, про організовану злочинність, розповсюдження ядерної зброї та операції з підтримання миру. Передбачено продовжити обговорення форми та обсягу нових відносин, націлених на ширший обмін інформацією щодо більшої кількості питань, які становлять взаємний інтерес. Росія відверто заявила, що не бажає стати членом НАТО, але знову підтвердила прагнення й надалі розвивати стосунки з Альянсом відповідно до підписаного у 1997 р. Основоположного Акту НАТО-Росія, що виключає будь-яке право накладати вето на рішення НАТО.   Попередня інформація про зустріч міністрів закордонних справ Міністри закордонних справ 19 країн-членів НАТО зустрінуться 6-7 грудня, щоб обговорити питання, які стоять зараз на порядку денному Альянсу. Серед них - дії НАТО у відповідь на тероризм після нападів 11 вересня 2001 р., кроки до зміцнення відносин між НАТО й Росією, ситуація на Балканах, розширення Альянсу, протиракетна оборона і стосунки між НАТО та ЄС. Засідання міністрів закордонних справ передуватиме їхнім зустрічам з колегами з України (в рамках Комісії НАТО-Україна), Росії (в рамках Постійної спільної ради НАТО-Росія) та з 27 країн-членів Ради євроатлантичного партнерства, що не входять до НАТО. Відбудеться також зустріч представників НАТО та ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Бельгія, що головує у ЄС, виступає господаркою зустрічі, яка пройде 6 грудня у будинку Юстус Ліпсіус Європейської Ради у Брюсселі. Лорд Робертсон в Естонії 29 листопада лорд Робертсон відправляється до Таллінна, щоб оцінити прогрес, досягнутий Естонією у підготовці до членства в НАТО. Генеральний секретар зустрінеться з президентом Арнольдом Рюйтелем, прем’єр-міністром Мартом Лааром, міністром закордонних справ Томасом Генріком Ільвесом і міністром оборони Юрієм Луйком. Він також відвідає парламент, де зустрінеться з головою комітету у закордонних справах Андресом Тарандом і заступником голови комітету з питань національної оборони Трівімі Веллісте. Президент Трайковський у штаб-квартирі НАТО 28 листопада президент колишньої Югославської Республіки Македонії (1) Борис Трайковський виступив перед послами країн НАТО під час засідання Північноатлантичної ради, вищого органу НАТО, що ухвалює рішення. Президент поінформував лорда Робертсона і 19 постійних представників при НАТО про поточну політичну ситуацію в країні, зокрема, про недавнє голосування у парламенті, внаслідок якого вибори, заплановані згідно з серпневою мирною угодою на 27 січня, відкладено до квітня 2002 року. Президент Трайковський приїхав до Брюсселя на три дні. Він зустрінеться з Верховним представником ЄС з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки Соланою та Уповноваженим з питань зовнішніх відносин Крісом Паттеном. Дослідження космічного пилу сприяють поліпшенню зв’язку в районах бойових дій 16-19 листопада у словацькій столиці Братиславі пройшов семінар з питань оптики космічного пилу. Взаємодія електромагнітного випромінювання з частками пилу знаходить різнобічне застосування у різних галузях науки. Наприклад, пил справляє вплив на зв’язок у бойовій обстановці. Частки пилу впливають на продуктивність аерозольних моніторів, що використовуються для виявлення як забруднювачів, так і бойових хімічних та біологічних засобів. Семінар, що пройшов за підтримки Наукової програми НАТО, було організовано фахівцями науково-дослідної лабораторії Сухопутних військ США у Адельфі, штат Меріленд, та Інституту астрономії Академії наук Словаччини. Він зібрав біля 40 експертів з різними спеціалізаціями із 13 країн. Це було перше офіційне зібрання вчених, які працюють у сфері, що зараз переживає відродження завдяки появі високопродуктивних комп’ютерів, здатних більш точно моделювати явища, пов’язані з космічним пилом. Туреччина визнає Республіку Македонію за її конституційною назвою.