Президент Путін зустрічається з лордом Робертсоном у Брюсселі 3 жовтня 2001 року під час свого першого візиту до Брюсселя Президент Російської Федерації Володимир Путін зустрівся з Генеральним секретарем НАТО лордом Робертсоном у Егмонтському палаці. У ході обговорень російський президент підтвердив бажання його країни допомогти Сполученим Штатам Америки побороти бич тероризму та взяти участь у відсічі терористичних актів, здійснених 11 вересня ц.р. Він вказав також на прагнення Росії активніше долучитися до загального процесу консультацій. Вони також обговорили найближчі та далекосяжні антитерористичні заходи, які мають бути вжиті, ситуацію у Чечні та деякі інші поточні питання, такі як протиракетна оборона, перспективи розвитку відносин між НАТО та Росією, нинішні заходи співробітництва та нові потенційні галузі співпраці. Під час спільної прес-конференції з лордом Робертсоном Президент Путін зазначив: "НАТО готове підняти на новий рівень свої стосунки з Росією, до цього готова і Росія ". Президент Путін та лорд Робертсон зустрілися на другий день дводенного саміту, організованого Європейським союзом. Минулого тижня Президент Путін перебував з триденним візитом у Німеччині. Підтверджено ведення в дію статті 5 2 жовтня ц.р. посол США з особливих доручень та координатор антитерористичної операції пан Френк Тейлор поінформував членів найвищого політичного органу НАТО Північноатлантичної ради стосовно результатів розслідування терористичних актів, здійснених у США 11 вересня. Виходячи з інформації, яку отримали члени Ради, було чітко доведено, що особи, які здійснили напади, належали до всесвітньої терористичної організації Аль-Каїда, очолюваної Усамою бен Ладеном, яка користується підтримкою режиму Талібан в Афганістані. Під час спеціальної прес-конференції Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон заявив, що оскільки було доведено, що напад проти Сполучених Штатів Америки був здійснений з-за кордону, він вважатиметься таким, що підпадає під дію статті 5 Вашингтонського договору (1). Коли 12 вересня Альянс послався на принцип, окреслений у статті 5 Вашингтонського договору, було зазначено, що перш ніж можна буде цілком задіяти Альянс, необхідно отримати докази того, що напад був здійснений ззовні. Цей факт був доведений. Проте лорд Робертсон зазначив, що було б передчасно робити будь-які припущення стосовно військової операції, яку може розпочати Альянс чи то колективно, чи на індивідуальній основі. (1). Ця стаття визначає, що збройний напад на одну чи більше з країн НАТО у Європі або Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх. Друга місія НАТО у колишній Югославській Республіці Македонії(1) Нині формуються оперативно-тактичні сили для проведення операції "Янтарна лисиця", які будуть розгорнуті на прохання Президента Трайковські. Ця місія стане продовженням операції "Основний урожай", яка завершилася 27 вересня ц.р., і триватиме три місяці з можливістю подовження мандату у разі необхідності. Близько 700 військовослужбовців будуть розгорнуті під командуванням бригадного генерала Гайнц-Ґеорга Кірла (Німеччина) на додаток до 300 миротворців, які вже перебувають на території країни, з метою забезпечення захисту спостерігачів ЄС та ОБСЄ. Міжнародні спостерігачі почали прибувати до колишньої Югославської Республіки Македонії (1) разом з консультантами та поліцейськими інструкторами й адміністративним персоналом. Міжнародні спостерігачі наглядатимуть за втіленням положень мирної угоди, ухваленої 13 серпня 2001 року, та сприятимуть підтриманню стабільності та безпеки в країні. Під час прес-конференції, проведеної у прес-центрі НАТО 28 вересня ц.р., бригадний генерал Кірл роз'яснив, що основна відповідальність за безпеку спостерігачів покладена на уряд країни. Він визначив роль оперативно-тактичних сил наступним чином: "Зв’язок та обмін інформацією з міжнародними організаціями та македонськими властями; у разі надзвичайного стану, після проведення консультацій з урядом, як буде доцільно, організація медичної евакуації та виведення спостерігачів". Лорд Робертсон обговорює ключові питання з представниками Німеччини 1 жовтня ц.р. лорд Робертсон зустрівся у Берліні з німецькими урядовцями з метою обговорення ключових питань, зокрема, надання Німеччиною підтримки у зв’язку із терористичними актами 11 вересня у США, провідну роль Німеччини в оперативно-тактичних силах, які запроваджуватимуть операцію "Янтарна лисиця" у колишній Югославській Республіці Македонії (1), а також відносини Росія НАТО. Лорд Робертсон зустрівся з міністром оборони Рудольфом Шарпінгом, головою ХДС д-ром Анжелою Меркель та міністром закордонних справ Йошкою Фішером, який запевнив лорда Робертсона, що Німеччина надасть Сполученим Штатам Америки необхідну підтримку на усіх рівнях, чи то політичному, чи дипломатичному, чи військовому. Порушувалося також питання провідної ролі Німеччини щодо втілення другої місії НАТО у колишній Югославській Республіці Македонії, що отримала назву операція "Янтарна лисиця", а також відносини Росія - НАТО та триденний візит Президента Путіна до Німеччини. Під час свого перебування у німецькій столиці лорд Робертсон був запрошений виступити з основною доповіддю на конференції найвищого рівня за темою: "Бундесвер та суспільство безпека для Європи у світі нестабільності", організованої газетою "Welt am Sonntag". У своїй промові під назвою: "Чи відповідає НАТО викликам?" лорд Робертсон усунув сумніви щодо спроможності НАТО боротися з тероризмом паралельно з трьома операціями із врегулювання криз, які НАТО проводить на Балканах, зусиллями, спрямованими на розвиток відносин з Росією та багатьма іншими партнерами, а також потребі у модернізації збройних сил країн членів НАТО. Наприкінці першого дня свого перебування лорд Робертсон виступив з основною доповіддю, приділивши увагу розвитку стратегії після подій 11 вересня у США, відносинах з Росією: нових викликах та нових коаліціях, значенні Китаю у світовому порядку, змінній рівновазі в Азії та військових наслідках для європейської безпеки. Під час конференції 2 жовтня обговорення точилися переважно навколо питань Бундесверу, французьких перспективах щодо європейської оборони, а також значенні Туреччини для інтересів у галузі європейської безпеки. Президент Кваснєвський у штаб-квартирі НАТО 2 жовтня ц.р. Президент Польщі Олександр Кваснєвський зустрівся з лордом Робертсоном. Зустріч відбулася того самого дня, коли НАТО ухвалило історичне рішення ввести в дію статтю 5 Вашингтонського договору у відповідь на терористичні акти у Світовому торговому центрі та Пентагоні 11 вересня ц.р. Польща твердо заявила про свою готовність докласти зусиль разом з іншими країнами членами НАТО для викорінення тероризму та заявила про збільшення чисельності своїх сил на Балканах. До того ж Президент Кваснєвський підкреслив намір Польщі бути "надійним та активним" членом Альянсу незалежно від результатів переговорів, що нині тривають, з метою формування коаліційного уряду, очолюваного Демократичним лівим союзом, найбільшою опозиційною партією, якій не вдалося отримати абсолютну більшість на виборах 23 вересня ц.р. Вони також обговорили перебіг оборонної реформи та шестирічний план модернізації польських Збройних сил, ініційований 1999 року, саме тоді, коли Польща вступила до НАТО. Метою цього плану є реструктуризація та реорганізація польських Збройних сил відповідно до нових місій НАТО. Союзна Республіка Югославія виявляє інтерес до ПЗМ 28 - 29 вересня ц.р. у Белграді проводився перший семінар за сприяння НАТО, темою якого стали міркування безпеки з огляду на перспективу приєднання Союзної Республіки Югославії до програми "Партнерство заради миру" та Євро-атлантичної спільноти. Цей дводенний семінар зібрав високопосадових учасників, серед яких були югославські урядовці, зокрема радник Президента Коштуніци пан Сімич, міністр закордонних справ Свіланович, а також співробітники Російського посольства у Белграді, журналісти, члени громадських організацій, науковці з Росії, Швейцарії, Великої Британії та представники НАТО. Метою семінару було проаналізувати суспільну думку та політичні наслідки потенційного приєднання Союзної Республіки Югославії до програми НАТО "Партнерство заради миру", особливо щодо розвитку відносин з Росією. Також докладно обговорювалися такі аспекти, як практичне значення цієї програми та її роль щодо наближення Союзної Республіки Югославії до Європи. Програма НАТО "Партнерство заради миру" була започаткована у 1994 році з метою надання змоги країнам не членам НАТО розвивати практичне співробітництво з Альянсом у таких галузях, як оборонне планування, процеси укладання бюджетів, демократичний контроль над збройними силами, спільні військові навчання, проведення мовних курсів та співпраця у галузі науки та довкілля. 50-річчя Оборонного коледжу НАТО Наприкінці вересня ц.р. Оборонний коледж НАТО відсвяткував 50-ту річницю свого існування. З цієї нагоди була проведена церемонія, у якій взяли участь високопосадові особи НАТО, зокрема Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон та колишній голова Військового комітету НАТО генерал Науманн. Лорд Робертсон виступив з промовою, у якій привітав досягнення Оборонного коледжу щодо підготовки багатьох поколінь офіцерів та залучення студентів з країн партнерів, ОБСЄ та країн учасниць Середземноморського діалогу. Він також окреслив параметри нового середовища безпеки та наголосив на потребі ефективніше реагувати на нинішні виклики, інвестувати у потенціал НАТО, щоб відповідати та сприяти новому далекосяжному мисленню та освіті з питань безпеки. Після церемонії були проведені дві конференції: одна під назвою "НАТО звідки ми походимо? Куди ми йдемо?" та друга, організована Асоціацією випускників. Ідею заснування Оборонного коледжу НАТО висунув генерал Ейзенхауер у 1951 році, і 19 листопада того ж року у Парижі були організовані перші курси. Першорядною метою діяльності Оборонного коледжу є підготовка старших офіцерів, дипломатів та посадовців для роботи в НАТО та на посадах, пов’язаних з НАТО. Сьогодні серед слухачів коледжу представники НАТО та країн-партнерів, країн учасниць Середземноморського діалогу та членів ОБСЄ. Таким чином діяльність коледжу поширилася за кордони країн членів НАТО. З 1966 року коледж базується в Італії. У вересні 1999 року, коли Альянс святкував своє 50-річчя, Італія виділила коледжу нове приміщення в районі Чеччіньола у Римі. Туреччина визнає конституційну назву Республіки Македонії.